Віталій Портников: У смерті протестувальників у Києві немає випадковості

Анатолій Гриценко:

Садист у генеральських погонах?!

Отримав інформацію від особового складу Внутрішніх військ, які стали свідками жахливої події. Вже вся країна побачила, як Беркут знущався над Михайлом Гаврилюком, побитим і голим на морозі, як його змушували співати Державний гімн України… Так от, як стверджують очевидці, на той момент поряд, на відстані трьох метрів, стояв і спостерігав за тортурами високий міліцейський чин. Його прізвище – Конопляник Сергій Володимирович. Військове звання – генерал-лейтенант міліції. Посада – перший заступник начальника Головного управління – командувача Внутрішніх військ. На сьогодні генерал-лейтенант Конопляник не затриманий, не відсторонений від посади – він на свободі й продовжує “керувати” бійцями, які діють завідомо злочинно й по-садистськи калічать людей. За ТАКЕ має відповідати влада – Захарченко, Азаров, Пшонка, Клюєв і Янукович.

Сегодняшний пост возможно не очень понравится тем, кто стоит два месяца на Майдане. Если сейчас вы живете революцией, то дальше лучше не читать. Сегодня у нас взгляд с другой стороны баррикад. Мы же здесь посты пишем не для того, чтобы лайки собирать, а чтобы показать объективную картину.

Мати Сергія Нігояни, який трагічно загинув на Грушевського, коли привезли його тіло додому сказала:
“На Майдане должны держаться. Мой сын погиб за всю Украину”

Слава справжнім героям України!

Borys Filatov
Сегодня в 3-30 ночи Сережа Нигоян приехал наконец домой с Майдана. Мертвым. Похороны завтра, как и сообщалось, в 12-00. А теперь о простом, но, тем не менее, невероятном. Первые слова матери людям, которые привезли Сережу, знаете какие были? Нет, не “что вы, сволочи, наделали”. Она сказала с порога: “На Майдане должны держаться. Мой сын погиб за всю Украину” Мои ощущения от происходящего невозможно описать словами. …Мы все пишем Историю Нации…

Кадри з цим хлопцем облетіли весь світ. Козак, з якого знущалися міліціянти, роздягнувши на морозі,- в ефірі 5 каналу розповів подробиці того, що сталося.

Леся Оробець:

Про переговори з януковичем Який би словесний шум не видавав янукович на переговорах, очевидні задачі цих переговорів на данний момент: 1. Виграти час (“випущу всіх затриманих протягом трьох днів:((( А що заважає до ранку? Суди і прокуратура ж повністю незалежні!!!) . Зайнятті народом обладміністрацій в регіонах стало можливим не в останню за рахунок відправлення найлютіших псів в Київ. Майдан у Києві мобілізований настільки, що атакувати його не наважуються навіти янукович і захарченко попри зусилля путіна через медведчука і клюєва. Тому необхідно потягнути час кілька днів. Названо: три. Плюс засідання Ради 28 січня. 2. Встановити в Києві перемир’я, поставити декоративний кордон з ВВшників – призовників у Києві. Нехай усі сердобольні громадяни тішаться, які вони діти. 3. Перекинути увесь боєздатний беркут у повсталі міста, жорстоко-показово придушити народ і відбити обладміністрації. Знову зі стрільбою мисливським дробом і латунними кулями впритул, звірячим побиттям, тортурами, вивезенням замість суду в поле, роздяганням на снігу, засовуванням ножа в анальний отвір – все те, що вже відбувається в Києві з 19 січня. Хапати і катувати поранених у лікарнях. Хлопці перевірені, методи відпрацьовані. 4. Продовжити перевдягненими тіхарями і гепиними бандюками щоночі палити машини, хапати і кудись викрадати людей. Поширити цю прогресивну практику і на повсталі міста. 5. Внести розкол між лідерами опозиції і народом, який вимагає радикальниї дій. Виставити лідерів опозиції слабкими і нерішучими. 6. Створити розкол між більше поміркованими протестуючими і радикальнішими. Вимордовувати під час “перемир’я” радикальніших, поки поміркованіші розслабляться, розійдуться по домівках. Якщо пофартить і народу стане мало, знести нарешті Майдан з бронетранспортерами і будівельною технікою (ми всі спостерігали підготовку до штурму, тільки повна мобілізація киян його відвернула). 7. Видавивши таки народ в повсталих містах, і максимально ослабивши Київ, повернути назад лютих псів. 8. 28 січня на позачерговій сесії руками і ногами кількох десятків осіб затвердити надзвичайний стан, який янукович до того оголосить. Без рожевих окулярів – два останні дні особливо безбашенні ригівські більшості в облрадах приймали звернення “про стабілізацію”. Наполегливі спроби організувати погроми в Києві (і думаю, що зараз спробують і в інших містах) – з тієї ж опери, щоб “запобігти дестабілізації”. ФСБшна рука? Безсумнівно! Але ж виконують!!! В результаті за три дні “перемир’я” коштуватимуть нам ще сотень схоплених і покалічених, кількох убитих і десятків розтрощених машин. До 28 січня (сесія Ради) – вдвічі більше. Щоби все зрозуміти, достатньо двох речей – ролика з роздягненим полоненим козаком і заяви лукаш (не януковича, а лукаш, оце політична фігура!) по результатах переговорів. Я особисто, після того як беркутовці били мене 19 січня, гнались за нами 20 голів з твердим наміром убивати, коли я вивозила пораненого вчора; шукаючи зниклих і відбиваючи поранених у катів в лікарні швидкої допомоги вчора ж, тоді ж ридавши над розбитою по-звірячи вщент, такою “мамською” машинкою з дитячим крісельцем (нерви); дивлячись на свого викраденого і покаліченого товариша Ігоря Луценка, вдивляючись в фотки покійних нині майданівців – ніяких іллюзій чи сумнівів про “переговори” не маю. Нам воно треба? Бачимо ж – не перевівся в Україні козацький дух! Слава Україні! Героям слава!